Головна‎ > ‎Кафедра‎ > ‎

Історія кафедри

 До 1928 року на Катеринославщині спеціалізованої ортопедо-травматологічної допомоги не існувало. Лікування травматологічних хворих здійснювали хірурги Земської лікарні (тепер лікарня ім. І.І. Мечнікова).

За матеріалами дисертації, Л.О.Смирнова написала й опублікована монографію, котра по оригінальності і системності нейрогістологічних досліджень є унікальною.

Крім професора Л.А. Смирнова в складі кафедри працювали асистенти А.С.Бондарюк Г.Е.Зеленська, Ю.К.Францен, клінічний ординатор Ю.К.Кухарчук. За матеріалами дисертації, Л.О.Смирнова написала й опублікована монографію, котра по оригінальності і системності нейрогістологічних досліджень є унікальною.

Крім професора Л.А. Смирнова в складі кафедри працювали асистенти А.С.Бондарюк Г.Е.Зеленська, Ю.К.Францен, клінічний ординатор Ю.К.Кухарчук. Клінічною базою кафедри було доросле ортопедо-травматологічне відділення обласної лікарні ім.І.І.Мечникова, яким завідував кандидат медичних наук Олексій Петрович Мізін.

З ініціативи професора Л.О. Смірновой розширилася клінічна база кафедри, коли в 1960 році було відкрите дитяче ортопедичне відділення, яким завідувала А.П.Дмитриченко. Крім того, була створена одна з перших на Україні лабораторія консервування тканин. На кафедрі було розпочате глибоке вивчення питань трансплантації кісткової тканини в дітей і дорослих (Ю.К.Францен). З 1976 року професор Ю.К.Францен очолів кафедру травматології і ортопедії факультету підващеня кваліфікації лікарів (м. Кривій-Ріг).Рисунок 7 Професор Ю.К. Францен і лікар Е.Д. Колодько на обході в клініці дитячої ортопедії

Реактивні зміни периферичних нервів при забоях і синдромі тривалого розчавлення вивчав аспірант П.Т.Сягайло. Після захисту доктроської дисертації Петро Трофимович очолив кафедри дитячої хірургії в 1975 році.

Проблемою лікування відкритих переломів трубчастих кісток і місцевої гіпотермії займався асистент А.М. Кондрашов. Доцент А.М.Кондрашов 15 років керував студентьким науковим гуртком кафедри, 5 років очолював курс військово-польової хірургії. Багато часу приділяв вихованню молоді. Сьогодня він продовжує працювати на кафедрі, займаючтсь реконструктивно-відновною хірургією ліктьового суглоба. В експерименті вивчалися реактивні зміни в нервових стовбурах, судинах і м'язах при застосуванні черезкісткового компресійно-дистракційного остеосинтезу (аспірант М.Н.Мажара, клінічний ординатор В.М.Яковлев).

Великий внесок в розвиток хірургіх кісті в дніпропетровському регуоні внесла кандидат медичних наук, ассистент кафеди Н.Д. Головаха. ЇЇ кандидатьска дисертація присвячена застарілим пошкодженням кісток кісті. Протягом 5-ти років Ніна Дмитрівна завідувала центром хірургіх кісті.

По його ініціативі і при особистій участі в м. Дніпропетровську в 1982 році було відкрите перше в нашій республіці спеціалізоване відділення хірургії кисті - яке є міжобластним центром.

Приділяючи постійну і велику увагу підготуванню наукової зміни під його керівництвом на кафедрі захищені 4 докторські і 9 кандидатських дисертації.

Ю.Ю. Колонтай делегат усіх Всесоюзних і 10 республіканських з'їздів травматологів-ортопедів, на яких виступав із доповідями і науковими повідомленнями.

В 1990 році за цикл робіт із хірургії кисті визнаний гідним почесного звання “Лауреат державної премії України”.

Ю.Ю. Колонтай приділяє багато часу суспільній роботі. Протягом п'ятьох років він виконував обов'язки проректора інституту по лікувальній роботі. З 1970 року він голова обласного наукового медичного товариства травматологів-ортопедів; є членом правління Всесоюзного і заступником голови Українського товариства травматологів-ортопедів; член республіканської проблемної комісії і член редакційної заради Всесоюзного журналу "Ортопедія, травматологія і протезування".

При активній участі професора Ю.Ю. Колонтай в 1971 р. в Дніпропетровську був проведень VI з'їзд травматологів-ортопедів УРСР: в 1972 році - Всесоюзна конференція по протезуванню, а в 1983 р. засідання президії правління Всесоюзного товариства травматологів-ортопедів.

В 1973 році зарахований у книгу трудової слави Дніпропетровської області. Ю.Ю.Колонтай нагороджений орденами“ Вітчизняної війни”, “Червоної Зірки” та “Богдана Хмельницького”, медалями, значком "Відміннику охорони здоров'я", 2 медалями ВДНГ СРСР.

В 1985 році професором О.Є.Лоскутовим та доцентом Дніпропетровского інженерно-будівельного інституту Василем Леонідовичем Красовським була створена перша В України міжрегіональна лабораторія по біомеханічним дослідженням суглобів для розробки і обґрунтування конструкцій ендопротезів суглобів.

По закінченню академії Т.М. Степанов 2 роки працював військовим лікарем. Вже в той час він почав виявляти цікавість до ортопедії і травматології. З 1909 по 1911 рік Т.М.Степанов працював молодшим асистентом під керівництвом професора Р.Р. Вредена в Санкт-Петербурзькому Ортопедичному інституті. У роки Першої світової війни (1914-191б) - головний лікар перев'язочного загону на російсько-австрійському фронті. З 1919 по 1935 р. - помічник директора і завідуючої навчальної частини Петербурзького НДІ протезування. У 1936 році професор Т.М.Степанов обирається завідувачем кафедрою Дніпропетровського медичного інституту.

Т.М.Степанов був учнем великих вчених, основоположників вітчизняної ортопедії і травматології Р.Р. Вредена, Г.І. Турнера, О.Л. Пленова. Питання протезування вивчалися й вдосконалювалися їм під керівництвом професора Г.А.Альбрехта. Р.Р.Вреден, рекомендуючи Т.М. Степанова вченій Раді Дніпропетровського медінституту, писав: “Т.М. Степанов відомий мені з перших кроків його лікарської діяльності, тому що він був не тільки моїм учнем по ортопедичному інституті, але і моїм найближчим помічником. Видатні знання і досвід Т.М. Степанова в справі протезування спонукали мене постійно обертатися до його допомоги в справі постачання хворих складними ортопедичними лікувальними апаратами і протезами”. Подібні блискучі характеристики були дані Г.І. Турнером і професором Остен-Сакеном.

З моменту приїзду в м. Дніпропетровськ і початку роботи на кафедрі під керівництвом професора Т.М. Степанова значно поліпшилося надання допомоги при гострій травмі був організований травматологічний пункт із стаціонаром на 10 ліжок в обласній клінічній лікарні ім. І.І.Мечнікова. В 1935 році введено на кафедрі викладання військово-польової хірургії. Т.М.Степанов читав практично всі лекції по ортопедії. Травматологія увійшла в курс військово-польової хірургії, що вів доцент госпітальної клініки В.Н.Клебанов.

Особливі заслуги Т.М. Степанова в галузі винаходів апаратів для лікувальної фізкультури. Перші вітчизняні маятникові апарати були сконструйовані професором Т.М.Степановим. На ці розробки отримані перші за історію Дніпропетровського медичного інститута чотири авторські посвідчення. Ряд робіт Тихона Михайловича були присвячені методиці ампутації, формуванню функціональних кукс. Останні роки життя (професор Т.М. Степанов помер в 1951 році) продовжував займатися питаннями протезування, удосконалюванням конструкцій апаратів і корсетів для спінальних хворих. Під його кервництвом були написані і захищені три кандидатські дисертації (Н.П.Востріков, Г.В.Вовченко, Л.О.Смирновой). В 1952 році кафедру очолила Лідія Олексіївна Смирнова.

Трудовий шлях Лідії Олексіївни почався в 1925 році, коли вона закінчила Дніпропетровське фельдшерсько-акушерське училище і працювала в м. Бердянську. Потім вона була направлена на навчання в Дніпропетровський медичний інститут. Після закінчення інституту в 1931 р. Л.О.Смирнова працювала до 1939 року в лікарсько-санітарному відділі Придніпровської залізниці.

У роки великої вітчизняної війни Лідія Олексіївна була головним хірургом спеціалізованого евакогоспіталю, де особливо яскраво проявився її талант хірурга й організатора охорони здоров'я. На базі вітчизняних розробок створені кілька поколінь ендопротезів кульшового суглоба з застосуванням найсучасніших технологій і матеріалів розроблено, теоретично обґрунтовані і впроваджені в клінічну практику оригінальні конструкції ендопротезів кульшового, гомілковостопного, п`ястно-фалангового і міжфалангового суглобів.

В 1991 році на базі обласної лікарні ім. І.І.Мечнікова було відкрите перше в Україні спеціалізоване відділення ендопротезування суглобів, котре стало навчальною і науковою школою для багатьох ортопедів України.

З ініціативи професора О.Є. Лоскутова була створена проблемна лабораторія на суспільних початках, у якій крім співробітників кафедри ввійшли представники технічних дисциплін - двічі “Соросовський” доцент В.Л. Красовский, кандидат технічних наук Ю.О. Тарасов, кандидат хімічних наук Л.В. Живкова, конструктора А.Н. Назаренко, В.Е. Тарасов, В.В. Копяков та інші.

Проводяться заглиблені дослідження в області біомеханіки нормальних, патологічно змінених і протезованих суглобів, що дозволило кафедрі зайняти міжнародні позиції в цьому середовищі біомеханіки і широко представитися на міжнародному рівні (Голландія, Німеччина, Канада, Польща, Італія й ін.). Дослідження в області біомеханіки дозволили розробити перші Українські ендопротези різної локалізації - кульшовий, гомілковостопний, плечовий, плюсне - фаланговий.

Заглиблені клініко-морфологічні дослідження в області матеріалознавства привели до розробки і широкого впровадження нових функціональних композиційних покрить імплантуємих матеріалів, що дозволяють знизити токсичний вплив металів на організм, кандидатська дисертація О.В. Топка "Клініко-експериментальне обґрунтування застосування функціональних композиційних покрить ендопротезів".

Під керівництвом професора О.Є.Лоскутова ведеться величезна робота зі створення спільних наукових програм з ведучими травматолого-ортопедическими центрами Європи. За останні роки поширилися міжнародні зв’язки кафедри. З 1997 року за ініціативою професора О.Є.Лоскутова була створена програма проведення Українсько-Німецьких навчальних Симпозіумів з актуальних проблем ортопедії. За допомогою цих Симпозіумів понад 50 фахівців з різних регіонів України та ортопеди-травматологи Дніпропетровщини пройшли фахову підготовку з проблем ендопротезування кульшового та колінного суглобів, артроскопії.

Продовжують виконання докторських і кандидатських дисертацій 7 здобувачів. За ці роки незмірно виріс вплив і авторитет кафедри на якість і рівень організації лікувальної роботи.

Клініка в обласній лікарні імені І.І.Мечнікова нараховує 120 госпітальних ліжок, три відділення на сучасному рівні роблять допомогу найбільш складній категорії ортопедо-травматологічних хворих.Успішно функціонує міжобласний центр хірургії кисті на базі 16 міської клінічної лікарні. За ці роки незмірно виріс вплив і авторитет кафедри на якість і рівень організації лікувальної роботи. Кафедра клініки в обласній лікарні імені І.І. Мечнікова нараховує 120 госпітальних ліжок, три відділення на сучасному рівні роблять допомогу найбільш складної категорії ортопедо-травматологичних хворих.

Успішно функціонує міжобласний центр хірургії кисті на базі 16 міської клінічної лікарні. Розроблені модульні ендопротези кульшового суглоба включають рішення проблеми первинного эндопротезирования літніх пацієнтів з медіальними переломами шийки стегнової кісти (дисертаційне дослідження лікаря А.С. Богуславського), розроблені біполярний і тотальний ендопротези кульшового суглоба дозволили запропонувати ефективну й економічну технологію лікування асептичного некрозу голівки стегнової кісти - кандидатська дисертація О.Є. Олійника.

Нестандартні підходи до розробки технологій ендопротезування кульшового суглоба дозволили комплексно вирішити нестандартні ситуації - ревізійне ендопротезування кульшового суглоба, первинне ендопротезування при ревматоідном артриті, дисплазії кульшового суглоба, пухлинах і травматичних дефектах кульшового суглоба. По даній проблемі сьогодні йдуть активні наукові дослідження. Видатний внесок професора О.Є. Лоскутова в розвиток медичної науки, організація спеціалізованої допомоги травматолого-ортопедичним хворим, його особистісні якості як блискучого хірурга одержали високу оцінку Української держави.

Видатний внесок професора О.Є. Лоскутова в розвиток медичної науки, організація спеціалізованої допомоги травматолого-ортопедическим хворим, його особистісні якості як блискучого хірурга одержали високу оцінку Української держави.

У 1996 році професор О.Є.Лоскутов визнаний гідним звання – Лауреата Державної премії України, а в 1998 році Заслуженого діяча науки і техніки України.

Свідченням високого авторитету Дніпропетровської школи ортопедів-травматологів явилося представлення честі проведення в Дніпропетровську VI з'їзду ортопедів-травматологів України в 1971 році, Всесоюзної конференції по протезуванню в 1973 році, Президії Всесоюзного товариства в 1983 році, Української конференції з ендопротезування в 1997 році та президії Всеукраїнської асоціації ортопедів-травматологів в 2000 році.

Сьогодні на кафедрі працює чотири лауреати Державної премії України. Її вихованці завідують кафедрами медінститутів, керують значними установами охорони здоров'я, клініками, є досвідченими практичними лікарями.

Цілеспрямованість, високий професіоналізм, величезна самовіддача і закоханість у свою справу з такими характеристиками керівник кафедри професор О.Є.Лоскутов веде свій колектив у нове тисячоліття. Сьогодні в структурі основної клінічної бази, розташованої в обласній лікарні ім. І.І.Мечнікова функціонує три спеціалізованих відділення – травматології й ортопедії (60 ліжок), ендопротезування суглобів (30 ліжок) і відділення ортопедії і реабілітації (30 ліжок); в який щорічно проводиться більш 1100 операцій. В клініці виконуються усі види оперативних втручань і застосовуються найсучасніші лікувально-діагностичні технології при ушкодженнях і захворюваннях опорно-рухового апарата.

Широке впровадження одержала ендоскопічна хірургія. Співробітники клініки виконують велику роботу по впровадженню нових технологій в галузі ендопротезування кульшового суглоба в різних регіонах України: Київ, Харків, Черкаси, Севастополь, Тернопіль і інші, де були проведені спільні показові операції.

Колектив кафедри